Депігментація – це патологія, головним симптомом якої є поява на шкірному покриві білих плям. Викликане захворювання порушенням обміну або концентрації природного пігменту – меланіну на окремих ділянках шкіри.
Меланін відповідає за колір шкіри, волосся, райдужної оболонки очей. Але головне завдання цієї речовини – захист шкірного покриву від негативного впливу ультрафіолету. Порушення пігментного обміну, що призводить до втрати меланіну клітинами, робить шкіру вразливою для прямих променів сонця.
Цікаво: Кардинально протилежним за проявами та симптомами захворюванням є гіперпігментація. І тут на шкірі з'являються темні пігментні плями.
Як проявляється депігментація шкіри?
Порушення пігментації шкіри буває кількох видів:
- Ахромія – це повна відсутність меланіну. А про діагноз гіпохромія говорять, якщо у пацієнта спостерігається дефіцит меланіну, але деякий обсяг його все ж таки присутній.
- Вроджена депігментація чи альбінізм характеризується повною відсутністю меланіну у шкірі. Дитина народжується із патологією. У дітей-альбіносів неприродно біла шкіра, безбарвне волосся, вії, дуже світла райдужна оболонка очей.
- Білі плями на шкірі можуть з'явитися у будь-якому віці. Розвивається набута депігментація під впливом цілого ряду факторів.
- Депігментація буває частковою, коли на шкірі природного кольору є " знебарвлені " ділянки. Також розрізняють повну депігментацію. І тут відсоток шкіри без пігменту дуже великий – понад 90%.
- Розрізняють дві форми захворювання – тимчасову та постійну. При тимчасовій депігментації білі плями з'являються та через деякий час зникають. За постійної форми хвороби меланін не відновлюється. З'явившись при народженні або у будь-якому віці під впливом зовнішніх чи внутрішніх факторів, білі плями можуть зникнути, а колір шкіри – відновитися, якщо йдеться про тимчасову депігментацію.
Знебарвлені ділянки можуть з'явитися на будь-якій частини тіла. Часто уражається область навколо очей, шкірний покрив шиї, пахв. Нерідко діагностується ураження шкіри на ліктях, колінах, кистях.
Шкіра на ділянках депігментації шкіри не свербить, не болить, не лущиться. Однак вони можуть завдавати естетичного дискомфорту. Людина, у якої на видимих ділянках тіла, обличчі виникли осередки депігментації, почувається невпевнено. Адже білі плями під очима або на руках не додають привабливості.
Депігментація шкіри: причини
Чому розвивається депігментація? Світлі плями на шкірі з'являються з різних причин. Одна з найпоширеніших – спадкові порушення, що спричиняють дефіцит пігменту. Серед неспадкових факторів розвитку захворювання фахівці виділяють:
- ендокринні захворювання – цукровий діабет, недостатнє вироблення стероїдів наднирниками;
- аутоімунні хвороби - вітіліго, червоний вовчак, псоріаз;
- шкірні патології – лишай, себорейну екзему;
- тривалу гормональну терапію;
- травми шкіри – опіки;
- дефіцит мікроелементів та вітамінів – з'явитися на тілі білі плями можуть у результаті гіпохромії, за наявності якої спостерігається дефіцит заліза.
Лікарю дуже важливо спробувати з'ясувати причину розвитку захворювання. Навіть якщо вилікувати захворювання не вдасться, за умови усунення факторів, що його провокують, можна попередити прогресування хвороби, уникнути появи нових знебарвлених ділянок шкіри.
Діагностика патології
Діагностика хвороби проводиться лікарем дерматологом. Фахівець оцінює сукупність ознак, оглядає ділянки шкіри із змінами кольору та недостатнім забарвленням. Депігментація, спричинена іншими захворюваннями, може вимагати консультації інших вузьких фахівців – ендокринолога, педіатра, якщо батьки виявили появу депігментації у дитини.
Візуальний огляд може супроводжуватися просвічуванням шкіри лампи Вуда для виключення грибка. Плями, що лущаться, перевіряють на шкірні захворювання. Гістологія зразків з плям, що мокнуть, потрібна, щоб виключити рак. В цьому випадку вивчається структура шкіри, виключається наявність аномальних злоякісних клітин.
Щоб зрозуміти, від чого сталася втрата пігменту, проводять низку досліджень:
- Виключити ймовірність гормональної причини захворювання допомагає дослідження гормональної панелі.
- При підозрі на ендокринні захворювання чи анемічний фактор призначають загальний аналіз крові.
- Щоб унеможливити наявність аутоімунних причин, призначають дослідження на виявлення антинуклеарних антитіл.
- При алергії проводять тест на виявлення подразника.
Іноді рекомендовано проведення КТ, щоб унеможливити ймовірність пухлини гіпофіза, які викликають пігментний "збій".
Депігментація шкіри: лікування
Лікувати депігментацію дуже складно. Особливо якщо йдеться про вроджену генетичну патологію. Якщо захворювання спричинене іншими факторами, важливо усунути проблему. Загалом лікування спрямоване на покращення естетики зовнішнього вигляду пацієнта. Адже часто люди дуже переживають через дефекти шкіри.
Більшість клінік використовує комплексний метод лікування:
- призначають місцеві препарати;
- проводять УФ опромінення, ПУВА-терапію.
Лазерна дія сприяє синтезу меланіну, що допомагає знизити прояв депігментації.
Якщо хвороба викликана грибком або лишаєм, важливо усунути першопричину. При алергічному характері захворювання виключають контакт із алергеном, рекомендовано дієту.
Запрошуємо пацієнтів з депігментацією звернутися до клініки "Лазерсвіт" на діагностику захворювання. Після консультації лікаря можна здійснити лікування патології.
Прогнози
Важливо розуміти, що єдиного дієвого методу лікування білих плям немає. Позитивний ефект у одного пацієнта може настати після 3-4 курсів лазерної терапії. Деяким хворим потрібно набагато більше часу, аби зменшити косметичний дефект лише на 10-15%.
Людям із цим захворюванням важливо контролювати стан шкіри, захищатися від прямого сонячного впливу, взаємодії з токсичними речовинами та агресивними реагентами.
Питання, що задають найчастіше
-
Чому людям із депігментацією не можна засмагати?
Знебарвлена внаслідок депігментації шкіра не захищена від шкідливого впливу ультрафіолету. Навіть нетривале перебування людини з цією патологією на сонці може призвести до опіків. Якщо немає можливості уникнути сонячної дії, обов'язково потрібно використовувати спеціальні креми з фільтрами SPF не менше ніж 30. -
Навіщо лікувати білі плями, якщо вони не є небезпечними?
За відсутності інших захворювань, самі собою білі плями не несуть прямої загрози здоров'ю. Однак вони можуть викликати найсильніший психологічний дискомфорт, тим самим негативно впливаючи на якість життя. -
Як зрозуміти, що лікування працює, якщо ефект від нього малопомітний?
Динаміка змін форми та розміру білих осередків може контролюватись за допомогою фотографування до початку лікування та після декількох сеансів. -
Якщо в одного з батьків депігментація, чи передасться вона дитині?
Генетичний чинник - одна із основних причин розвитку депігментації. Тому ризики того, що дитина успадкує захворювання, є. Молодим парам, які планують народження дитини, рекомендується здати аналіз на спадкову схильність до захворювання.
Інформація про лікаря:
- Дерматовенеролог
- Досвід роботи: 4 роки
