Келоїдний рубець - це патологічне збільшення обсягів сполучної тканини на місці пошкодження шкірного покриву. Доброякісне утворення проявляється не тільки як косметичний дефект, а й може стати причиною обмеження рухливості частини тіла, наприклад, руки. Ця патологія може виникнути у чоловіків і жінок. Найчастіше вона діагностується у пацієнтів віком 10-40 років. Набагато рідше такий прояв спостерігається у малюків раннього віку та осіб віком від 45 років.

Морфологія келоїдних рубців не вивчена остаточно. Але є опис фаз розвитку, як виглядає рубець.

У нормі пошкодження шкіри – рани, глибокі подряпини та садна повністю затягуються за 6-8 місяців. На місці травми утворюється зрілий рубець, який з часом світлішає, стає мало помітним. Але інколи регенераційні процеси порушуються. У цьому випадку розвиваються келоїдні рубці. Вони починають формуватися за два тижні з моменту травми шкірного покриву. А безперервне збільшення сполучної тканини може спостерігатися через півроку після отримання травми.

Аномальний ріст сполучної тканини на місці навіть незначної травми може спостерігатися на ділянці тіла. І характер ушкодження, як і глибина рани, не впливає на ймовірність розвитку рубця. Наприклад, він може з'явитися на носі після прищів. При цьому фахівці виділяють чотири стадії келоїдних рубців:

  • У перші дні рана закривається тонким шаром епітеліальної тканини. Через тиждень місце ушкодження грубіє, ущільнюється, змінює колір.
  • Приблизно за три тижні спостерігається стадія набухання. Місце рани починає збільшуватися обсягом. Рубець болить під час пальпації. Через місяць ділянка пошкодження перестає боліти, набуває червоного кольору.
  • На наступному етапі на гладкій поверхні рубця утворюються щільні бляшки. Шкірний покрив стає шорстким. Рубець вже зовні має схожість із келоїдним новоутворенням.
  • На фінальній стадії формування келоїдного рубця спостерігається його освітлення, повністю зникають больові прояви. Шкіра набуває рухливості. Повна стабілізація келоїду спостерігається через 12 місяців після пошкодження шкірного покриву.

Келоїдна шкіра, що сформувалася, не становить небезпеки для здоров'я. Але ця патологія може викликати естетичний дискомфорт. А ще може розвинутися обмеження рухливості тканини. Наприклад, у разі рубця на руці під час руху нею пацієнт може відчувати почуття надмірного натягу шкіри. Проблема захворювання в тому, що самостійно такі дефекти шкірного покриву зникнути неспроможні. Вони не зменшуються з часом, не стають менш помітними. Крім того, існує ризик розростання рубця, якщо він буде випадково пошкоджений.

Келоїдні рубці: причини виникнення

Медики припускають, що причиною розвитку рубців цього виду стають:

  • краї рани, неправильно з'єднані в перший день після поранення до початку регенераційних процесів;
  • нагноєння рани внаслідок інфікування;
  • сильний натяг шкіри при накладенні швів на рану;
  • гормональний дисбаланс;
  • низький імунітет;
  • спадкова схильність до аномальних регенеративних процесів.

келоїдні рубці причини виникнення

Келоїдні рубці: симптоми

Келоїдні рубці з'являються на місці травм, опіків, після операції. Спочатку пацієнт відчуває біль, підвищену чутливість, свербіж та печіння на місці травми, яка вже почала закриватися шаром епітелію. За кілька тижнів на місці рани з'являється опуклий червоний рубець. А шкіра навколо нього залишається блідою. Характерна ознака - келоїд за розміром набагато більше, ніж первісне ушкодження шкіри. І рубець продовжує зростати.

Келоїдні утворення часто з'являються на вусі, на шкірі грудей, спини, промежині. Після опіку така патологія може з'явитись на будь-якій ділянці тіла. Наприклад, якщо людина намагається позбавитися родимок народними засобами в домашніх умовах, часто спостерігається аномальне рубцювання тканини. Це викликано застосуванням агресивних речовин – лугу, оцту.

Келоїдний рубець: чим небезпечний?

Як уже згадувалося, келоїдний шрам не болить, не свербить. Але може викликати фізичний і психологічний дискомфорт, коли, наприклад, розташований на видимій частині шкірного покриву. А проблема цього захворювання у тому, що воно не проходить самостійно.

як позбутися келоїдного рубця

Як лікувати келоїдні рубці?

Видалення келоїдного рубця - це єдина можливість усунути патологію цього виду. Метод лікування вибирає дерматолог пацієнта з урахуванням аналізу клінічної картини кожного випадку. Практикується кілька способів:

  • Ін'єкції стероїдних препаратів дозволяють зробити рубець зовні менш видимим. Але повністю прибрати його не вдасться. Крім того, цей метод не дозволяє зупинити патологію повністю, можлива ймовірність рецидиву.
  • Лікування холодом (кріотерапія) є ефективним при лікуванні молодих рубців. Мінус методу цього в тому, що місце впливу, рубцева тканина, може потемніти.
  • Хірургічне видалення застосовується для рубців великих розмірів. Але високий ризик утворення нового рубця.
  • Лазерне шліфування сьогодні є найефективнішим способом лікування патології. Це пояснюється прямим впливом, мінімальним ризиком для навколишніх тканин та хорошими результатами. Лазер не видалить рубець повністю, але робить його еластичним, тонким та малопомітним візуально.

Більше дізнатися про лазерний спосіб видалення келоїдних рубців ви можете на очному прийомі у спеціаліста медичного центру "Лазерсвіт". Запрошуємо вас записатися на консультацію по телефону на зручний для вас час.

Ладигіна Євгенія Ігорівна
Стаття написана у співавторстві з лікарем-дерматологом клініки «Лазерсвiт»
Ладигіна Євгенія Ігорівна

Інформація про лікаря:

  • Лікар дерматолог
  • Дерматовенеролог
  • Косметолог
  • Досвід роботи: 3 роки